Іван

Автор понад трьох десятків книг повістей, оповідань і публіцистики, численних публікацій у пресі (див.: бібліографію).
За оповіданнями «Магеланиха» та «Сеньйора Грасселлі з Чернявки» знято телефільми у 1986 та 1997 рр. відповідно.

Щодо себе особисто, то не маю себе за письменника, бо не вмію вигадувати і будувати складну, вітійствувату структуру сюжетів – усе в мене з життя, з того, що стрічалося на кореспондентських стежках-дорогах, вразило, зачепило душу. Багато – з довколишньої природи, краси неба, поля, лісу, рослин. Позначилося, мабуть, те, що виріс я над водою сільського ставу, між кульбабами, бараболями і мелодіями мальв, мені завше здавалося, що іхній ріст і краса від того, що вони співають. Таке сприйняття з раннього, пастушого віку, примирило мене з агрономічним технікумом, до якого я змушений був поступити тому, що мама не мали чим платити за середню школу, бо тато наш не загинув на фронті, а банально помер під час війни. Марив журналістикою, а пішов вивчати агрономію. Це поглибило любов до природи і зробило її для мене Богом.

— Іван Волошенюк, з автобіографічної прози, 2010